Є можливість вильоту з Варшави або Кракова. Також можливий виліт із інших міст Європи. 

Зранку - виліт в Ольбію.

В обід  - прибуття на Сардинію.

Трансфер до марини.

Заселяємось на яхту ввечері, знайомимось із командою і маршрутом. Марина тут зазвичай спокійна, з видом на гори і м’яке світло заходу сонця над Сардинією. Без поспіху входимо в ритм моря.

Перший перехід уздовж узбережжя Коста-Смеральда: вода прозора, з бірюзовими відтінками, скелі чергуються з піщаними бухтами. Цю ділянку узбережжя назвали «смарагдовою» не для краси слова - колір води тут справді змінюється від світло-бірюзового до насиченого зеленого залежно від глибини і піщаного дна.
Цікаво, що ще до 60-х років це було майже дике місце без інфраструктури — усе змінилося після того, як регіон почали розвивати як курорт, але навіть зараз багато бухт залишаються доступними лише з води. Саме тому формат яхти тут розкривається максимально.

 По дорозі зупинки на купання, снорклінг. У Порто-Черво - марина з акуратною архітектурою і жвавим вечірнім життям. Головна сцена тут - це порт: ввечері він перетворюється на виставку яхт, де можна побачити одні з найдорожчих у світі.

Сьогодні переходимо до заповідного архіпелагу: тут мілкі лагуни, білий пісок і вода, як басейн.  Це національний парк, де вода настільки прозора, що човни здаються «підвішеними» в повітрі. Через мілкі піщані дна і світле каміння світло тут відбивається і створює той самий «карибський» ефект, хоча ти в Середземному морі.
Багато островів безлюдні або майже не забудовані — тут немає готелів у класичному сенсі, і більшість красивих місць відкривається тільки з яхти. У тиху погоду стоянка на якорі тут - це абсолютна тиша, тільки звук води і вітер.

В програмі короткий перехід через протоку до Корсики, де пейзаж стає більш різким і скелястим. Вхід у Боніфачо — один із найефектніших: місто стоїть прямо на білих вапнякових скелях.

Місто буквально «вростає» в край білих вапнякових скель, які постійно підмиває море — через це вони виглядають підрізаними знизу, ніби нависають над водою. З моря це одне з найефектніших видів у всьому регіоні: вузький вхід у фіордоподібну гавань і стіни скель з обох боків.

Повертаємось до Сардинії, уздовж вітряних мисів і відкритих ділянок моря. Можливі більш динамічні переходи під вітрилом, якщо дозволяє погода. 

У Санта-Терезі побачимо невелике місто з фортецею і спокійними пляжами поруч.

Один із найкрасивіших днів: повертаємось у зону Ла-Маддалени до відомих бухт з нереально прозорою водою. Кала Котіччо часто називають «сардинським Таїті» — гранітні скелі, світлий пісок і спокійна лагуна. День для довгого купання, снорклінгу і обіду на борту.

Фінальний перехід назад уздовж знайомого узбережжя - повертаємось до Ольбії.

 Зазвичай це мікс спокійного ходу і останніх зупинок у воді - поплавати, засмагнути, зловити фінальний вайб подорожі. Ввечері повертаємось у марину, вечеря і завершення тижня.

Місто не дарма називають воротами острова - тут є великий порт і міжнародний аеропорт. Крім пляжного відпочинку місто може запропонувати допитливим гостям спадок Римської імперії, що добре зберігся, середньовічні архітектурні шедеври, релігійні святині і величезний парк, що розкинувся прямо посеред міста. По-характеру Ольбія – типова італійка – весела, галаслива та трохи загадкова.

Ранковий check-out до 08:00. Кава в марині, прощання з яхтою і командою. Залишається післясмак солоного повітря, сонця і тих самих моментів посеред моря, які хочеться повторити.

- виліт у Варшаву. (або інше зручне для Вас місто)